Монографію присвячено історії української фольклористики в керамологічному аспекті з
найдавніших часів до початку ХХІ століття. Накопичення фактажної бази керамологічних студій
почалося саме з фольклорних матеріалів – міфологічних легенд, казок, переказів, бувальщин,
пісень, приказок і прислів’їв про гончарів і горшковозів, гончарні сировину й вироби, торгівлю
ними та їхнє застосування, з описів календарних, родинних та оказійних обрядів, магічних практик,
вірувань і повір’їв, де фігурували глиняні вироби чи були задіяні гончарі. Виявлено елементи
гончарського фольклору в джерелах ХІ – кінця ХVІІІ століття, показано збирання гончарського
фольклору в першій половині ХІХ століття, основні тенденції розвитку української керамологічної
науки в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття, піднесення української керамології
в першій половині ХХ століття, діаспорні дослідження керамологічної проблематики, студіювання
гончарської проблематики в другій половині ХХ століття, сучасні наукові дослідження
гончарства як явища духовної культури. Наведено біографічні довідки про фольклористів,
етнографів, керамологів, діячів культури, які фіксували й досліджували гончарський фольклор,
охарактеризовано їхній внесок у формування фольклористичних джерел керамології, які мають
значний пізнавальний потенціал.