Міжнародне Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. 2019: каталог /автор-упорядник Олесь Пошивайло; куратор Бієнале й пошукач інформаційних матеріалів Світлана Конюшенко; художник Юрко Пошивайло; фотограф Тарас Пошивайло. – Опішне: Українське Народознавство, 2021. – 144 с. – (Академічна керамологічна серія “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, випуск 8)

Про унікальну мистецьку подію України – Міжнародне БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року, як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Бразилії, Домініканської Республіки, Єгипту, Латвії, Республіки Білорусь, США, Туреччини, України, Хорватії, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2018 – березня 2019 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.

Українська керамологія: Національний науковий щорічник. 2002 /за редакцією доктора історичних наук Олеся Пошивайла. – Опішне: Українське Народознавство, 2002. – Кн. 2. – 480 с.

Книга присвячена різноманітним питанням народної культури українців. Наукові дослідження провідних вітчизняних учених порушують проблеми збереження й творчого розвитку визначних центрів народного мистецтва України, мистецької освіти, ролі музеїв у підтримці художніх ремесел. Статті сучасних українських керамологів висвітлюють особливості історичного розвитку гончарства на етнічних українських землях, аналізують закономірності виникнення та занепаду окремих осередків художнього промислу, популяризують творчість талановитих народних мистців. Продовжується публікація унікальних фотоматеріалів з особистого архіву славетного дослідника українського гончарства Юрія Лащука.

Українська Керамологія: національний науковий щорічник. 2001 /За редакцією доктора історичних наук Олеся Пошивайла. – Опішне: Українське Народознавство, 2001. – Кн. 1. – 384 с.

Збірник продовжує традиції відомого в науковому світі Національного культурологічного щорічника “Українське Гончарство” (1993. – Кн.1; 1995. – Кн.2; 1996. – Кн.3; 1999. – Кн.4). Він присвячений вивченню різноманітних проблем вітчизняного гончарства, кераміки. Статті провідних українських керамологів висвітлюють питання: виникнення, еволюція і сучасний стан гончарства в Україні; основні закономірності розвитку технічних знань, форм та орнаментики кераміки; міфоритуальні функції гончарних виробів, археологічна кераміка та її інтерпретація, польові етнографічні матеріали, творчість народних майстрів-гончарів і художників-керамістів, визначні постаті українського гончарства, термінолексика гончарства, керамічні навчальні заклади і підприємства, музейні колекції кераміки, симпозіуми, ювілеї, архів Юрія Лащука, Українське керамічне товариство.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СИМПОЗІУМ МОНУМЕНТАЛЬНОЇ КЕРАМІКИ «ГІГАНТИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ»: АЛЬБОМ-КАТАЛОГ
Книги / 26/10/2021

Упорядник Олесь Пошивайло; куратор Симпозіуму Тетяна Литвиненко; художник і фотограф Юрко Пошивайло; фотограф Тарас Пошивайло. – Опішне: Українське Народознавство, 2021. – 144 с.: іл. (Академічна керамологічна серія «Україна Гончарна», випуск 7) Про Національний симпозіум монументальної кераміки «ГІГАНТИ Незалежної України» − унікальну мистецьку подію в Україні2021 року, покликану возвеличити засобами художньої кераміки визначальну дату в розбудові Соборної України – 30-річчя віддня проголошення Незалежності країни. Провідні українські художники-керамісти –Інна Гуржій (Полтава), Андрій Ільїнський(Київ), Ірина Норець (Київ), Тетяна Павлишин-Святун (Львів), Леся Падун (Полонне), Олександр Сердюк (Харків), Іван Фізер(Черкаси) – виготовили 7 велетенських (понад 5 м) глиняних творів, які вивищують національне глиномислення на сутнісно новийрівень художнього осмислення рідної ДержавоТворчості. Скульптури започаткували серію тематичних локацій найбільшої наєвропейських обширах Національної галереї монументальної глиняної скульптури просто неба.У фундаментальному науковому альбомі-каталозі подано статті відомих українських мистецтвознавців про художні пошукий здобутки авторів гігантських скульптур, відомості про учасників симпозіуму, каталог, анотації творів, фотолітопис подій,прес-бібліографію та інші матеріали, важливі для осмислення унікального мистецького явища.Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.Видання продовжує академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», що знайомить читачів із творчістю учасниківнаціональних і міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.Для художників-керамістів, майстрів-гончарів, керамологів, мистецтвознавців, культурологів, етнологів, музеєзнавців,краєзнавців, викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів, керівників художніх галерей і музеїв, кураторів виставок.

УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ : національний науковий щорічник. За рік 2016 : Персоналії українського гончарства / за редакцією професора Олеся Пошивайла. – Опішне : Українське Народознавство, 2021. – Кн. ХІ. – Т. 1. – 880 с.

Черговий том Національного наукового щорічника «Українська керамологія» містить унікальні матеріали щодо персоналій українського гончарства. У статтях провідних українських учених досліджено історію й актуальну проблематику українського гончарства через пізнання невідомих сторінок життя й творчості мистців кераміки. З’ясовано вплив соціуму, політичних концепцій, ідеологем на формування й суспільну реалізацію творчих особистостей.Для керамологів, істориків, мистецтвознавців, художників-керамістів, викладачів навчальних закладів мистецького спрямування, усіх, хто цікавиться культурною спадщиною України

Міщанин Віктор. Селянські самосуди в Малих Будищах (1927, 1933): гончарський слід. – Опішне: Українське Народознавство, 2020. – 136 с. – (Українські керамологічні студії; вип. 21)
Книги / 25/03/2021

За архівними матеріалами та спогадами старожилів, висвітлено маловідомі події селянських самосудів 1927 та 1933 років, які відбувалися в одному з гончарних осередків – селі Малі Будища Опішнянського району (Полтавщина). Особливістю описаних епізодів було те, що їх учасниками як потерпілі, обвинувачені й свідки виступали особи, причетні до місцевого гончарства.

Рахно Костянтин. Крик кажана. Гончарство у фольклорній спадщині українців: монографія. – Опішне: Українське Народознавство, 2020. – 1472 с. – (Українські керамологічні студії; вип. 22)
Книги / 25/03/2021

Монографію присвячено історії української фольклористики в керамологічному аспекті знайдавніших часів до початку ХХІ століття. Накопичення фактажної бази керамологічних студійпочалося саме з фольклорних матеріалів – міфологічних легенд, казок, переказів, бувальщин,пісень, приказок і прислів’їв про гончарів і горшковозів, гончарні сировину й вироби, торгівлюними та їхнє застосування, з описів календарних, родинних та оказійних обрядів, магічних практик,вірувань і повір’їв, де фігурували глиняні вироби чи були задіяні гончарі. Виявлено елементигончарського фольклору в джерелах ХІ – кінця ХVІІІ століття, показано збирання гончарськогофольклору в першій половині ХІХ століття, основні тенденції розвитку української керамологічноїнауки в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття, піднесення української керамологіїв першій половині ХХ століття, діаспорні дослідження керамологічної проблематики, студіюваннягончарської проблематики в другій половині ХХ століття, сучасні наукові дослідженнягончарства як явища духовної культури. Наведено біографічні довідки про фольклористів,етнографів, керамологів, діячів культури, які фіксували й досліджували гончарський фольклор,охарактеризовано їхній внесок у формування фольклористичних джерел керамології, які маютьзначний пізнавальний потенціал.

УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ : національний науковий щорічник. За рік 2018 : Український керамолінгвістичний простір / за редакцією професора Олеся Пошивайла. – Опішне : Українське Народознавство, 2019. – Кн. ХІІІ. – Т. 2. – 320 с.

У другому томі тринадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового симпозіуму «Українськийкерамолінгвістичний простір: проблеми наукового дискурсу». Метою заходу був розвиток,унормування, з’ясування проблем використання сучасної української керамологічної термінології.

УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ : національний науковий щорічник. За рік 2017 : Естетика буття. Діалоги епох і культур / за редакцією професора Олеся Пошивайла. – Опішне : Українське Народознавство, 2019. – Кн. XII. – Т. 2. – 504 с.

У другому томі дванадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового філософсько-керамологічногосимпозіуму «Естетика буття. Діалоги епох і культур». Метою його проведення був розвиток наукипро чуттєве пізнання світу, вивчення природи естетичної свідомості, актуалізація філософськихстудій мистецтва, обговорення сучасних проблем філософії, естетики й керамології.Частину матеріалів присвячено 90-річчю від дня народження філософа й керамолога,доктора філософських наук, професора Леоніда Сморжа (1927–2009).

УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ : національний науковий щорічник. За рік 2018 : Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків / за редакцією професора Олеся Пошивайла. – Опішне : Українське Народознавство, 2019. – Кн. XIII. – Т. 1. – 272 с.

В основу першого тому тринадцятої книги щорічника «Українська керамологія» покладеноматеріали Міжнародного наукового симпозіуму «Кераміка як маркер міжкультурних зв’язківдавнього населення України: імпорти, запозичення, імітації» (Опішне, 13-14 липня 2018 року).Статті охоплюють ключові проблеми дослідження давньої кераміки різних епох і культур, середяких найважливішими стали міжкультурні зв’язки, функції гончарного виробу як хронологічногомаркера та як індикатора давніх торговельних шляхів, роль кераміки в торговельно-обміннихопераціях, питання місцевого виробництва та імпортів, локальних особливостей та запозиченняформ і орнаментів глиняного посуду, контакти між окремими гончарськими центрами.