Про унікальну мистецьку подію України – Українське Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів України, Польщі, Білорусі та Бразилії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж січня-травня 2017 року. В альбомі-каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “Україна Гончарна”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
У другому томі тринадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового симпозіуму «Українськийкерамолінгвістичний простір: проблеми наукового дискурсу». Метою заходу був розвиток,унормування, з’ясування проблем використання сучасної української керамологічної термінології.
У другому томі дванадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового філософсько-керамологічногосимпозіуму «Естетика буття. Діалоги епох і культур». Метою його проведення був розвиток наукипро чуттєве пізнання світу, вивчення природи естетичної свідомості, актуалізація філософськихстудій мистецтва, обговорення сучасних проблем філософії, естетики й керамології.Частину матеріалів присвячено 90-річчю від дня народження філософа й керамолога,доктора філософських наук, професора Леоніда Сморжа (1927–2009).
В основу першого тому тринадцятої книги щорічника «Українська керамологія» покладеноматеріали Міжнародного наукового симпозіуму «Кераміка як маркер міжкультурних зв’язківдавнього населення України: імпорти, запозичення, імітації» (Опішне, 13-14 липня 2018 року).Статті охоплюють ключові проблеми дослідження давньої кераміки різних епох і культур, середяких найважливішими стали міжкультурні зв’язки, функції гончарного виробу як хронологічногомаркера та як індикатора давніх торговельних шляхів, роль кераміки в торговельно-обміннихопераціях, питання місцевого виробництва та імпортів, локальних особливостей та запозиченняформ і орнаментів глиняного посуду, контакти між окремими гончарськими центрами.
Перше в українській керамології дослідження окремих ремісничих родів Гончарської столиці України – містечка Опішного (Полтавщина). В його основу покладено матеріали, зібрані авторкою в польових керамологічних експедиціях упродовж 2013–2017 років. Повернуто з небуття десятки імен опішненських гончарів, малювальниць, майстрів і майстринь глиняної іграшки. Простежено родоводи, подано унікальні світлини творців побутової й художньої кераміки та членів їхніх родин, авторських робіт. Опубліковано спогади старожилів зі збереженням місцевої гончарської лексики.