Статтю присвячено висвітленню творчості майстра деко-ративної скульптури Василя Омеляненка із селища Опіш-ня Полтавської області. Вперше проаналізовано ліпленийдекор його свічників. Наукова розвідка сприяє атрибуціїсвічників майстра.
Альбом сформований за результатами резонансної виставки «Керамічний код Івана Левинського» (Львів, 2019–2020). Репродуковані у книзі понад 500 пам’яток ужиткової і будівельної кераміки кінця ХІХ — початку ХХ ст. дають уявлення про виняткове мистецьке явище, створене підприємницьким талантом українського архітектора Івана Левинського. Науково-популярні статті дослідників зі Львова, Опішні, Харкова розкривають перед читачем захопливу панораму закодованих у візуальних формах смислів, що постали в добу модерну — час, коли в пошуку власного національного виразуз новою силою зазвучав мистецький діалог між Заходом і Сходом України.Album powstał na podstawie wyników nagłośnionej wystawy „Kod ceramiczny Jana Lewińskiego” (Lwów, 2019–2020). Odtworzone w książce ponad 500 zabytków ceramiki użytkowej i budowlanej z przełomu XIX i XX w. pozwalają poznać wyjątkowe zjawisko artystyczne stworzone przez talent przedsiębiorczy ukraińskiego architekta Jana Lewińskiego. Artykuły naukowe i poznawcze badaczy ze Lwowa, Opiszni, Charkowa ujawniają czytelnikowi fascynującą panoramę znaczeń zakodowanych w formachwizualnych, powstałych w epoce secesji — czasie, kiedy w poszukiwaniu własnego wyrazu narodowego z nową siłą zabrzmiał dialog artystyczny między Zachodem a Wschodem Ukrainy.The album was created based on the celebrated exhibition, the “Ivan Levynskyi’s Ceramic Code” (Lviv, 2019–2020). Over 500 images of household and building ceramics of late 19th — early 20th centuriesshown in the book provide a glimpse of a…
Про унікальну мистецьку подію України – Українське Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів України, Польщі, Білорусі та Бразилії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж січня-травня 2017 року. В альбомі-каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “Україна Гончарна”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
У другому томі тринадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового симпозіуму «Українськийкерамолінгвістичний простір: проблеми наукового дискурсу». Метою заходу був розвиток,унормування, з’ясування проблем використання сучасної української керамологічної термінології.
У другому томі дванадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового філософсько-керамологічногосимпозіуму «Естетика буття. Діалоги епох і культур». Метою його проведення був розвиток наукипро чуттєве пізнання світу, вивчення природи естетичної свідомості, актуалізація філософськихстудій мистецтва, обговорення сучасних проблем філософії, естетики й керамології.Частину матеріалів присвячено 90-річчю від дня народження філософа й керамолога,доктора філософських наук, професора Леоніда Сморжа (1927–2009).
В основу першого тому тринадцятої книги щорічника «Українська керамологія» покладеноматеріали Міжнародного наукового симпозіуму «Кераміка як маркер міжкультурних зв’язківдавнього населення України: імпорти, запозичення, імітації» (Опішне, 13-14 липня 2018 року).Статті охоплюють ключові проблеми дослідження давньої кераміки різних епох і культур, середяких найважливішими стали міжкультурні зв’язки, функції гончарного виробу як хронологічногомаркера та як індикатора давніх торговельних шляхів, роль кераміки в торговельно-обміннихопераціях, питання місцевого виробництва та імпортів, локальних особливостей та запозиченняформ і орнаментів глиняного посуду, контакти між окремими гончарськими центрами.