Бібліотека української керамології

Монографію присвячено історії зародження й становлення української археологічної керамології від кінця ХVIII століття до 1917 року. Розкрито процеси формування археологічних і керамологічних джерел та виникнення приватних і державних музейних збірок. З’ясовано закономірності становлення, еволюції наукових поглядів на вивчення стародавніх глиняних виробів. Охарактеризовано діяльність наукових і музейних установ, товариств, окремих дослідників, які заклали основи української керамології як академічної науки.

Монографію присвячено історії української археологічної керамології від набуття Україною незалежності 1991 року до 2016 року. Цей хронологічний період прикметний оновленням національних академічних установ і створенням нових, орієнтованих на вивчення кераміки й гончарства. На основі комплексного аналізу джерельної бази окреслено провідні загальноєвропейські тенденції розвитку археологічної керамології. Виділено основні етапи структурування й становлення української академічної археологічної керамології. Охарактеризовано практичні й теоретичні засади роботи з археологічною керамікою. Окреслено головні напрямки розвитку наукової дисципліни на сучасному етапі.

Монографію присвячено комплексному аналізу українських академічних видань з археології 1918-1953 років, в яких висвітлено основні етапи становлення української археологічної керамології. Через призму діяльності українських археологічних інституцій подано еволюцію поглядів на найбільш масову категорію матеріалів – кераміку. Розкрито основні теоретичні й практичні засади роботи з нею в означений період та суспільно-історичні умови, в яких вони формувалися. З’ясовано внесок окремих діячів науки й культури, які шляхом збереження культурної спадщини України в зазначений період вплинули на формування самобутньої української археології й заклали фундамент у дослідження кераміки як окремого історичного джерела, де варто шукати витоки сучасної української археологічної керамології.