Стаття присвячена організації навчального процесу в гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства. Розглянуто заходи з проведення лабораторних дослідів глин та полив за сприяння органів місцевого самоврядування Полтавщини.
У другому томі тринадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового симпозіуму «Українськийкерамолінгвістичний простір: проблеми наукового дискурсу». Метою заходу був розвиток,унормування, з’ясування проблем використання сучасної української керамологічної термінології.
У другому томі дванадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового філософсько-керамологічногосимпозіуму «Естетика буття. Діалоги епох і культур». Метою його проведення був розвиток наукипро чуттєве пізнання світу, вивчення природи естетичної свідомості, актуалізація філософськихстудій мистецтва, обговорення сучасних проблем філософії, естетики й керамології.Частину матеріалів присвячено 90-річчю від дня народження філософа й керамолога,доктора філософських наук, професора Леоніда Сморжа (1927–2009).
В основу першого тому тринадцятої книги щорічника «Українська керамологія» покладеноматеріали Міжнародного наукового симпозіуму «Кераміка як маркер міжкультурних зв’язківдавнього населення України: імпорти, запозичення, імітації» (Опішне, 13-14 липня 2018 року).Статті охоплюють ключові проблеми дослідження давньої кераміки різних епох і культур, середяких найважливішими стали міжкультурні зв’язки, функції гончарного виробу як хронологічногомаркера та як індикатора давніх торговельних шляхів, роль кераміки в торговельно-обміннихопераціях, питання місцевого виробництва та імпортів, локальних особливостей та запозиченняформ і орнаментів глиняного посуду, контакти між окремими гончарськими центрами.
Унікальна збірка керамологічних джерел і наукових студій з історії гончарства села Дибинці – провідного гончарного осередку Київщини. Опубліковано цехову книгу гончарів 1744–1817 років з аналізом архівних документів; історичні розвідки з історії гончарського цеху XVIII століття та релігійного братства 1779–1909 років. Подано фрагменти студій 1862, 1912, 2014 років та новітнє дослідження гончарного мистецтва Дибинців кінця XVIII – початку ХХІ століття. Видання доповнено фотоматеріалами архівних документів, виробів дибинецьких гончарів, сучасними краєвидами славетного села.
Перше в українській керамології дослідження окремих ремісничих родів Гончарської столиці України – містечка Опішного (Полтавщина). В його основу покладено матеріали, зібрані авторкою в польових керамологічних експедиціях упродовж 2013–2017 років. Повернуто з небуття десятки імен опішненських гончарів, малювальниць, майстрів і майстринь глиняної іграшки. Простежено родоводи, подано унікальні світлини творців побутової й художньої кераміки та членів їхніх родин, авторських робіт. Опубліковано спогади старожилів зі збереженням місцевої гончарської лексики.
Книгу присвячено життєвому й творчому шляху відомої в Кубані вишивальниці Віри Мордіної, яка походить з українського козацького роду Зубенків і народилася в знаному гончарному осередку – селі Малі Будища, що знаходиться поряд зі всесвітньо відомою столицею українського гончарства – Опішним. Подано фотолітопис життя й творчості мисткині, її епістолярну спадщину (1996-2006), а також листи до неї (1997, 2004), в яких міститься унікальна інформація про її родину, біографічні події, історію Малих Будищ і навколишніх населених пунктів. Осібне місце в книзі займають спогади й роздуми Віри Мордіної про життя, любов до пісні, вишите й написане нею, адже вона не лише вишивала, але й писала (билини, казки, вірші, статті в періодиці). Подано газетні публікації Віри Мордіної (1988-2003) та про неї (1985-2001), а також бібліографію мисткині (1985-2019).