Про симпозіум монументальної кераміки «Вогонь запеклих не пече» − унікальну мистецьку подію в Україні 2024 року. Провідні українські художники-керамісти – Юрій Войтович (Малютянка, Київщина), Інна Гуржій (Полтава), Андрій Ільїнський (Київ), Юрій Мирко (Опішне–Київ), Тетяна Павлишин (Львів), Сергій Радько (Межиріч, Черкащина), Яна Петрова (Межиріч, Черкащина) – виготовили 7 велетенських (близько 5 м) глиняних творів, які вивищують національне глиномислення на сутнісно новий рівень художнього осмислення рідної ДержавоТворчості та втілюють тему героїчної боротьби українського народу з російськими загарбниками. Скульптури продовжили серію тематичних локацій найбільшої на європейських обширах Національної галереї монументальної глиняної скульптури просто неба. У фундаментальному науковому альбомі-каталозі подано відомості про учасників симпозіуму, каталог і анотації творів, фотолітопис подій, прес-бібліографію та інші матеріали, важливі для осмислення виняткового мистецького явища. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду. Видання продовжує академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», що знайомить читачів із творчістю учасників національних і міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
Історико-етнографічне дослідження присвячене кераміці західних областей України, в якому є історичний огляд розвитку народного гончарства, аналізуються етнічні особливості технологічного процесу гончарного виробництва, традиційний асортимент, декорування й орнаментика виробів, подається стисла характеристика гончарних осередків та словник ремісничої термінології.
Книга “Образний світ Валентини Джуранюк” підготовлена в рамках авторського проекту М. Гринюк “Галерея майстрів Гуцульщини”, затвердженого вченою радою Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва 2005 року. Досліджується феномен косівської мальованої кераміки за творчістю заслуженого майстра народної творчості України Валентини Джуранюк.
Про унікальну мистецьку подію України – Міжнародне БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року, як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Бразилії, Домініканської Республіки, Єгипту, Латвії, Республіки Білорусь, США, Туреччини, України, Хорватії, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2018 – березня 2019 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
На основі архівних документів та матеріалів власних польових розвідок автор відтворює маловідомі і не досліджені досі сторінки з історії колгоспу села Малі Будища, яке за сучасним адміністративно-територіальним поділом відноситься до Малобудищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. А саме – колгоспне гончарне виробництво, яке існувало тут у 30-х – 50-х роках ХХ століття. Книга приурочена до 75-річчя створення цегельні та гончарні у малобудищанському колгоспі. Це присвята усім тим, хто був причетним до колгоспного гончарства.
Малі Будищечки – відомий гончарний осередок в Опішнянському Поворсклі, який за кількістю господарств гончарів на середину 1920-х років поступався лише столиці українського гончарства Опішньому. Малобудищанські майстри мешкалив різних частинах села. Однією з них була Чирвина вуличка. Окремі сторінки її історіїта тамтешніх мешканців викладено в цій книзі.
Книга присвячена різноманітним питанням народної культури українців. Наукові дослідження провідних вітчизняних учених порушують проблеми збереження й творчого розвитку визначних центрів народного мистецтва України, мистецької освіти, ролі музеїв у підтримці художніх ремесел. Статті сучасних українських керамологів висвітлюють особливості історичного розвитку гончарства на етнічних українських землях, аналізують закономірності виникнення та занепаду окремих осередків художнього промислу, популяризують творчість талановитих народних мистців. Продовжується публікація унікальних фотоматеріалів з особистого архіву славетного дослідника українського гончарства Юрія Лащука.
Збірник продовжує традиції відомого в науковому світі Національного культурологічного щорічника “Українське Гончарство” (1993. – Кн.1; 1995. – Кн.2; 1996. – Кн.3; 1999. – Кн.4). Він присвячений вивченню різноманітних проблем вітчизняного гончарства, кераміки. Статті провідних українських керамологів висвітлюють питання: виникнення, еволюція і сучасний стан гончарства в Україні; основні закономірності розвитку технічних знань, форм та орнаментики кераміки; міфоритуальні функції гончарних виробів, археологічна кераміка та її інтерпретація, польові етнографічні матеріали, творчість народних майстрів-гончарів і художників-керамістів, визначні постаті українського гончарства, термінолексика гончарства, керамічні навчальні заклади і підприємства, музейні колекції кераміки, симпозіуми, ювілеї, архів Юрія Лащука, Українське керамічне товариство.
Книга майстра-гончара з Опішні Людмили Омельяненко присвячена одному з найдавніших і найвтаємниченіших народних ремесел – гончарству і, зокрема, одному з найяскравіших його виявів – традиційній глиняній іграшці. Автор подає цікаві матеріали про давні і сучасні традиції, особливості майстерності опішнянських майстрів іграшки, розповідає про її функціональне призначення, процес виготовлення: від приготування глини до випалювання.