Під час археологічних досліджень у нашаруваннях XVII–XVIII століть часто трапляються глиняні люльки. Вони рясно представлені в музейних і приватних збірках України. Незважаючи на численність публікацій, присвячених цій категорії історичних пам’яток, донині залишається чимало нез’ясованих питань щодо їх виробництва і побутування.
Дослідження сучасного українського вченого – керамолога, археолога, історика й музеолога – є першим у нашій країні монографічним вивченням термінології, типології, технології виготовлення, особливостей форм і декору люльок, віднайдених у Полтавщині. Воно також містить екскурс у історію поширення тютюнництва на дослідженій території, схему опису люльок, прислів’я та приказки зі згадками про вироби для тютюнопаління.
Монографія є першою книгою унікального керамологічного двокнижжя «Люлька в історії та гончарстві України». Її продовженням є дослідження відомого українського керамолога, етнолога й музеолога, доктора історичних наук Олеся Пошивайла «Люлька – історичний символ тютю-нової колонізації України (концепт етнолога)».
Книга започаткувала видавничу академічну серію «Українські керамологічні студії», яка висвітлюватиме найважливіші наукові здобутки сучасних українських учених у галузі культурної керамології.