ІІ МІЖНАРОДНЕ БІЄНАЛЕ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО. 2022: КАТАЛОГ /автор-упорядник Олесь Пошивайло; кураторка Бієнале й пошукачка інформаційних матеріалів Світлана Конюшенко; художник Юрко Пошивайло; фотограф Тарас Пошивайло. – Опішне: Українське Народознавство, 2024. – 208 с.: іл. – (Академічна керамологічна серія “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, випуск 9) Про унікальну мистецьку подію України – II Міжнародне Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873–1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Великобританії, Данії, Ізраїлю, Литви, Малайзії, Туреччини, України, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2020 – березня 2021 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
Про унікальну мистецьку подію України – Міжнародне БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року, як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Бразилії, Домініканської Республіки, Єгипту, Латвії, Республіки Білорусь, США, Туреччини, України, Хорватії, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2018 – березня 2019 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
Унікальна збірка керамологічних джерел і наукових студій з історії гончарства села Дибинці – провідного гончарного осередку Київщини. Опубліковано цехову книгу гончарів 1744–1817 років з аналізом архівних документів; історичні розвідки з історії гончарського цеху XVIII століття та релігійного братства 1779–1909 років. Подано фрагменти студій 1862, 1912, 2014 років та новітнє дослідження гончарного мистецтва Дибинців кінця XVIII – початку ХХІ століття. Видання доповнено фотоматеріалами архівних документів, виробів дибинецьких гончарів, сучасними краєвидами славетного села.
Монографія є першим спеціалізованим дослідженням гончарства Полтави XVIII століття й, водночас, першою грунтовною студією ремесла полкового міста Лівобережної України, здійснено за писемними, археологічними, історичними й етнографічними джерелами. Охарактеризовано історію та аспекти повсякденного життя Полтави. Подано персоналізовану історію гончарного цеху, зокрема встановлено імена майстрів, їхнє місце проживання, особливості ремісничої організації. Здійснено детальний аналіз форм і декору тогочасних гончарних виробів, їх асортимент та місце в побуті міщан упродовж століття.
Монографію присвячено комплексному аналізу українських академічних видань з археології 1918-1953 років, в яких висвітлено основні етапи становлення української археологічної керамології. Через призму діяльності українських археологічних інституцій подано еволюцію поглядів на найбільш масову категорію матеріалів – кераміку. Розкрито основні теоретичні й практичні засади роботи з нею в означений період та суспільно-історичні умови, в яких вони формувалися. З’ясовано внесок окремих діячів науки й культури, які шляхом збереження культурної спадщини України в зазначений період вплинули на формування самобутньої української археології й заклали фундамент у дослідження кераміки як окремого історичного джерела, де варто шукати витоки сучасної української археологічної керамології.
У другому томі третьої книги Національного наукового щорічника «Українська керамологія» подано матеріали Всеукраїнського науково-практичного керамологічного семінару «Сучасні проблеми атрибутування керамологічних колекцій в Україні» та статті, присвячені тотожній тематиці.
Черговий том Національного наукового щорічника “Українська керамологія” містить унікальні матеріали з керамологічної біографістики, зокрема статті про життєвий і творчий шлях українських і чужоземних учених-керамологів, які впродовж кінця ХІХ-ХХ століття зробили вагомий внесок у становлення й розвиток вітчизняної керамології. Частину матеріалів присвячено ювілею відомого українського керамолога, засновника української керамологічної школи Олеся Пошивайла та 90-річчю від дня народження славетного українського керамолога Юрія Лащука (1922-2003).