Монографію присвячено історії української фольклористики в керамологічному аспекті знайдавніших часів до початку ХХІ століття. Накопичення фактажної бази керамологічних студійпочалося саме з фольклорних матеріалів – міфологічних легенд, казок, переказів, бувальщин,пісень, приказок і прислів’їв про гончарів і горшковозів, гончарні сировину й вироби, торгівлюними та їхнє застосування, з описів календарних, родинних та оказійних обрядів, магічних практик,вірувань і повір’їв, де фігурували глиняні вироби чи були задіяні гончарі. Виявлено елементигончарського фольклору в джерелах ХІ – кінця ХVІІІ століття, показано збирання гончарськогофольклору в першій половині ХІХ століття, основні тенденції розвитку української керамологічноїнауки в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття, піднесення української керамологіїв першій половині ХХ століття, діаспорні дослідження керамологічної проблематики, студіюваннягончарської проблематики в другій половині ХХ століття, сучасні наукові дослідженнягончарства як явища духовної культури. Наведено біографічні довідки про фольклористів,етнографів, керамологів, діячів культури, які фіксували й досліджували гончарський фольклор,охарактеризовано їхній внесок у формування фольклористичних джерел керамології, які маютьзначний пізнавальний потенціал.
