0
У класичній спадщині українського народного мистецтва почесне місце належить кераміці Покуття, в якій виділяються три яскраві осередки: Коломия, Пистинь та Косів.
Уперше в українській керамології на основі опублікованих джерел і польових керамологічних студій з’ясовано специфіку використання глини й глиняного посуду в народній медицині українців упродовж ХІХ – початку ХХІ століття. Проаналізовано народні способи приготування лікарських засобів у глиняному посуді; визначено асортимент посуду для проведення лікувальних процедур у домашніх умовах; узагальнено відомості про використання глиняного посуду в знахарстві під час магічного зцілення від хвороб та в господарських захисних звичаях і обрядах, пов’язаних із тваринництвом; досліджено побутування глиняних оберегів в українській традиційно-побутовій культурі.
Монографія є першим комплексним дослідженням гончарства Слобідської України другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття. В її основу покладено матеріали, зібрані автором у польових керамологічних експедиціях упродовж 2001-2004 років
Розглянуто особливості продукції полтавських гончарів XVIII ст. Зокрема, проаналізовано форму та декорування горщиків. Видалені морфологічні типи, переважаючі орнаментальні схеми. З”ясовано, що на сьогодні особливостями полтавського посуду слід вважати: теракотові посудини із приземкуватим округлим тулубом, невисокими вінцями, прикрашені мальовкою типовими орнаментальними схемами, які включають лінії, кривульки, “пальчики”, “гребінці”, “гачок”, “ляпки”, крапки
Проаналізовано малі епіграфічні написи на глиняних виробах Михайла Китриша. Написи за змістом розподілені за кількома основними групами. Визначено способи і місця нанесення написів на вироби. Простежено зміну написів у часовому розрізі. Акцентовано увагу на важливості дослідження малих епіграфічних написів, як для епіграфіки так і для керамології та суміжних дисциплін.
Монографія є першим спеціалізованим дослідженням ремонту глиняного посуду на теренах України й суміжних країн. Керамологічні, археологічні й етнографічні джерела дозволили вивчити це унікальне явище традиційно-побутової культури від найдавніших часів до сьогодення. Комплексно охарактеризовано види ремонтування, особливості їх еволюції й причини зникнення, відображення теми у фольклорі й художніх творах. У додатках подано практичні поради щодо ремонту глиняних виробів.
Монографія є першим комплексним дослідженням української народної гри “Крем’яхи”, а також подібних ігор народів світу. Керамологічні, археологічні, етнографічні та інші джерела дозволили охарактеризувати різновиди гри, її еволюцію й причини зникнення, відображення теми в мистецтві й художній літературі, вивчити застосування крем’яхів у культово-релігійній обрядовості.
Розглядаються ключові аспекти розвитку української культурної керамології, окреслені періоди та з”ясовано, які публікації присвячені кожному періодові становлення української культурної керамології протягом перших 20 років ХХ століття
Узагальнено інформацію про способи (оптовий і роздрібний) та форми (роздрібний продаж чи обмін самим гончарем, оптовий збут посередникам) продажу глиняного посуду гончарів Харківської губернії в другій половині ХІХ ст.; окреслено ареали збуту; зазначено оптові та роздрібні ціни на товар.
Монографію присвячено реконструкції гончарства населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Здійснено огляд історії дослідження поселенських і поховальних пам’яток. Аналіз і узагальнення матеріалів, у поєднанні з комплексним застосуванням методів техніко-природничих наук, експериментального моделювання, етноархеології, дозволили реконструювати технологію виготовлення глиняного посуду, з’ясувати його асортименті призначення.