Статтю присвячено висвітленню творчості майстра деко-ративної скульптури Василя Омеляненка із селища Опіш-ня Полтавської області. Вперше проаналізовано ліпленийдекор його свічників. Наукова розвідка сприяє атрибуціїсвічників майстра.
Про унікальну мистецьку подію України – Українське Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів України, Польщі, Білорусі та Бразилії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж січня-травня 2017 року. В альбомі-каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “Україна Гончарна”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
Стаття присвячена організації навчального процесу в гончарних навчальних закладах Полтавського губернського земства. Розглянуто заходи з проведення лабораторних дослідів глин та полив за сприяння органів місцевого самоврядування Полтавщини.
Про побутування назви гончарної столиці України – містечка Опішного – за російськогоколоніального режиму впродовж другої чверті ХVІІІ – початку ХХ століття. За літературнимий архівними джерелами відтворено особливості русифікації ойконіма та його автентичногофункціонування серед автохтонного населення.
Про творчі досягнення майстрів опішнянського декоративного зооморфного посуду Василя Омеляненка й Івана Білика. На основі аналізу публікацій та спогадів спростовано міф про те, що під час роботи у заводі “Художній керамік” Іван Білик був наставником Василя Омеляненка.
Про особисте життя майстра глиняної декоративної скульптури, Василя Омеляненка із селища Опішне Полтавської області. За основу статті взято спогади 2012-2017 років
Стаття присвячена діяльності Полтаського губернського земства з підтримки вогнетривкого будівництва. Розглядаються заходи органів місцевого самоврядування з розвитку черепичного виробництва
Розглянуто особливості продукції полтавських гончарів XVIII ст. Зокрема, проаналізовано форму та декорування горщиків. Видалені морфологічні типи, переважаючі орнаментальні схеми. З”ясовано, що на сьогодні особливостями полтавського посуду слід вважати: теракотові посудини із приземкуватим округлим тулубом, невисокими вінцями, прикрашені мальовкою типовими орнаментальними схемами, які включають лінії, кривульки, “пальчики”, “гребінці”, “гачок”, “ляпки”, крапки
Стаття присвячена діяльності Полтавського губернського земства по збереженню глиняних ресурсів краю, аналізуються вирішення питань земськими місцевими органами самоврядування, приватними господарствами щодо організації вогнетривкого будівництва, вивчаються окремі напрями в реалізації комплексних заходів з виготовлення черепиці й цегли як складових гончарства.