Бібліотека української керамології

Монографію присвячено календарній обрядовості з використанням глиняних виробів у традиційно-побутовій культурі росіян і поляків – Свистоплясці та Ренкавці. На підставі широкого кола джерел простежено ґенезу й еволюцію цієї обрядовості, первісно пов’язаної з язичницьким культом бога грому Перуна й відродженої нині як громадські урочистості. Проаналізовано шлях глиняних виробів від культової пластики до дитячої іграшки та мистецьких творів, які стали уособленням етнічності, фактором збереження локальної й національної ідентичності за доби глобалізації.

Монографію присвячено реконструкції гончарства населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Здійснено огляд історії дослідження поселенських і поховальних пам’яток. Аналіз і узагальнення матеріалів, у поєднанні з комплексним застосуванням методів техніко-природничих наук, експериментального моделювання, етноархеології, дозволили реконструювати технологію виготовлення глиняного посуду, з’ясувати його асортименті призначення.

Гончарство – це Боже Одкровення людській цивілізації, стверджує автор. Уперше в народознавчій літературі він узагальнює міфологічні уявлення про гончарів, розповідає про роль глини в житті українського народу, про гончарні цехи, професійні свята майстрів, святих – патронів гончарного ремесла, звичаї гончарування і продажу гончарних виробів, самобутню гончарську метрологію, домашній побут гончарів, символічну роль посуду, традиційні правила поводження з ним та використання в родинній і календарній обрядовості, народній медицині, замовляннях і ворожінні, магічній практиці.