СИМПОЗІУМ МОНУМЕНТАЛЬНОЇ КЕРАМІКИ “ВОГОНЬ ЗАПЕКЛИХ НЕ ПЕЧЕ”: АЛЬБОМ-КАТАЛОГ /Упорядник Олесь Пошивайло; куратор Симпозіуму Тетяна Литвиненко; художник і фотограф Юрко Пошивайло. – Опішне: Українське Народознавство, 2024. – 168 с.: іл. – (Академічна керамологічна серія “Україна Гончарна”, випуск 10) Про симпозіум монументальної кераміки «Вогонь запеклих не пече» − унікальну мистецьку подію в Україні 2024 року. Провідні українські художники-керамісти – Юрій Войтович (Малютянка, Київщина), Інна Гуржій (Полтава), Андрій Ільїнський (Київ), Юрій Мирко (Опішне–Київ), Тетяна Павлишин (Львів), Сергій Радько (Межиріч, Черкащина), Яна Петрова (Межиріч, Черкащина) – виготовили 7 велетенських (близько 5 м) глиняних творів, які вивищують національне глиномислення на сутнісно новий рівень художнього осмислення рідної ДержавоТворчості та втілюють тему героїчної боротьби українського народу з російськими загарбниками. Скульптури продовжили серію тематичних локацій найбільшої на європейських обширах Національної галереї монументальної глиняної скульптури просто неба. У фундаментальному науковому альбомі-каталозі подано відомості про учасників симпозіуму, каталог і анотації творів, фотолітопис подій, прес-бібліографію та інші матеріали, важливі для осмислення виняткового мистецького явища. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду. Видання продовжує академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», що знайомить читачів із творчістю учасників національних і міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.
За архівними матеріалами та спогадами старожилів, висвітлено маловідомі події селянських самосудів 1927 та 1933 років, які відбувалися в одному з гончарних осередків – селі Малі Будища Опішнянського району (Полтавщина). Особливістю описаних епізодів було те, що їх учасниками як потерпілі, обвинувачені й свідки виступали особи, причетні до місцевого гончарства.
Дослідження сучасного українського вченого – керамолога, археолога, історика й музеолога – є першим у нашій країні монографічним вивченням термінології, типології, технології виготовлення, особливостей форм і декору люльок, віднайдених у Полтавщині. Воно також містить екскурс у історію поширення тютюнництва на дослідженій території, схему опису люльок, прислів’я та приказки зі згадками про вироби для тютюнопаління