Міщанин Віктор. Леонід Назарчук: “Тільки б знову зустріть тебе перша любов…”: (слідами студентських літературних творів). – Полтава: ТОВ НВП “Укрпромторгсервіс”, 2023. – 52 с.
Книги / 03/03/2024

Дана книга – своєрідне продовження книги “Леонід Назарчук: “Що було, те пройшло, і нема вороття…” (шкільні щоденникові записи та студентські літературні твори)”, що побачила світ 2019 року. У ній читачі знайдуть відповіді на запитання, які виникли в них після прочитання попередньої книги: хто ж був прообразом тієї чарівної і загадкової Галі Шпак? хто ж в реальності була та дівчина, яку покохав 70 років тому, далекого вже 1953 року, десятикласник Леонід Назарчук і якій присвячені численні рядки його творів із “Циклу перших поезій”?

Міщанин Віктор. Леонід Назарчук: “Що було, те пройшло, і нема вороття…”: (шкільні щоденникові записи та студентські літературні твори). – Полтава: ТОВ НВП “Укрпромторгсервіс”, 2019. – 84 с.
Книги / 03/03/2024

Уперше винесено щоденникові записи та літературні твори, що належать перу Леоніда Назарчука (1936-1988). Він уродженець села Малі Будища, розташованого на північних околицях славнозвісного гончарного містечка Опішного, син знаної далеко за межами України малювальниці гончарних виробів Мотрони Савівни Назарчук (у дівоцтві – Каші). Подано матеріали зі шкільного щоденника Леоніда Назарчука – періоду його навчання у 8-10 класах Опішнянської середньої школи, та оповідання й вірші студентських років, пов’язаних із Харківським авіаційним інститутом.

Міжнародне Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. 2019: каталог /автор-упорядник Олесь Пошивайло; куратор Бієнале й пошукач інформаційних матеріалів Світлана Конюшенко; художник Юрко Пошивайло; фотограф Тарас Пошивайло. – Опішне: Українське Народознавство, 2021. – 144 с. – (Академічна керамологічна серія “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, випуск 8)

Про унікальну мистецьку подію України – Міжнародне БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року, як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Бразилії, Домініканської Республіки, Єгипту, Латвії, Республіки Білорусь, США, Туреччини, України, Хорватії, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2018 – березня 2019 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.

Міщанин Віктор. Селянські самосуди в Малих Будищах (1927, 1933): гончарський слід. – Опішне: Українське Народознавство, 2020. – 136 с. – (Українські керамологічні студії; вип. 21)
Книги / 25/03/2021

За архівними матеріалами та спогадами старожилів, висвітлено маловідомі події селянських самосудів 1927 та 1933 років, які відбувалися в одному з гончарних осередків – селі Малі Будища Опішнянського району (Полтавщина). Особливістю описаних епізодів було те, що їх учасниками як потерпілі, обвинувачені й свідки виступали особи, причетні до місцевого гончарства.

Пошивайло Олесь. Про назву гончарної столиці України впродовж другої чверті XVIII – початку ХХ століття // Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2018: Український керамолінгвістичний простір /за редакцією професора Олеся Пошивайла. – Опішне: Українське Народознавство, 2019. – Кн. ХІІІ. – Т.2. – С.266-294.
Статті / 30/06/2020

Про побутування назви гончарної столиці України – містечка Опішного – за російськогоколоніального режиму впродовж другої чверті ХVІІІ – початку ХХ століття. За літературнимий архівними джерелами відтворено особливості русифікації ойконіма та його автентичногофункціонування серед автохтонного населення.

Метка Людмила. Гончарство Опішного в іменах його майстрів: монографія. – Опішне: Українське Народознавство, 2019. – 640 с. – (Академічна серія “Українські керамологічні студії”, вип.19)
Книги / 20/05/2020

Перше в українській керамології дослідження окремих ремісничих родів Гончарської столиці України – містечка Опішного (Полтавщина). В його основу покладено матеріали, зібрані авторкою в польових керамологічних експедиціях упродовж 2013–2017 років. Повернуто з небуття десятки імен опішненських гончарів, малювальниць, майстрів і майстринь глиняної іграшки. Простежено родоводи, подано унікальні світлини творців побутової й художньої кераміки та членів їхніх родин, авторських робіт. Опубліковано спогади старожилів зі збереженням місцевої гончарської лексики.

Міщанин Віктор. Віра Мордіна: про гончарство, вишивання й не тільки… – Опішне: Українське Народознавство, 2019. – 288 с.: іл.
Книги / 15/05/2020

Книгу присвячено життєвому й творчому шляху відомої в Кубані вишивальниці Віри Мордіної, яка походить з українського козацького роду Зубенків і народилася в знаному гончарному осередку – селі Малі Будища, що знаходиться поряд зі всесвітньо відомою столицею українського гончарства – Опішним. Подано фотолітопис життя й творчості мисткині, її епістолярну спадщину (1996-2006), а також листи до неї (1997, 2004), в яких міститься унікальна інформація про її родину, біографічні події, історію Малих Будищ і навколишніх населених пунктів. Осібне місце в книзі займають спогади й роздуми Віри Мордіної про життя, любов до пісні, вишите й написане нею, адже вона не лише вишивала, але й писала (билини, казки, вірші, статті в періодиці). Подано газетні публікації Віри Мордіної (1988-2003) та про неї (1985-2001), а також бібліографію мисткині (1985-2019).

Міщанин Віктор. Мотрона Назарчук: життя і творчість. – Опішне: Українське Народознавство, 2019. – 1048 с. – (Українські керамологічні студії, вип.18)
Книги / 15/05/2020

Дослідження життєвого й творчого шляху, мистецької спадщини видатної української малювальниці, уродженки Малих Будищ (Полтавщина) Мотрони Назарчук (1911-2008). Опубліковано частину творів мисткині з фондових зібрань музеїв України. Епістолярій майстрині (1973-2007), а також листи до неї від різних адресантів (1961-2006) містять унікальну інформацію про її життя, родину, історію рідного села, столиці українського гончарства – Опішного, навколишніх гончарних осередків – Глинського та Міських Млинів. Подано фотолітопис життя, спогади й публікації, унікальні архівні документи про видатну постать вітчизняної культури.