Бібліотека української керамології

Дослідження життєвого й творчого шляху, мистецької спадщини лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого майстра народної творчості України, видатного українського гончаря Василя Омеляненка (1925–2021). Подано мистецтвознавчий аналіз творчості майстра, фотолітопис його життя, унікальні архівні документи, публікації та спогади про видатну постать вітчизняного гончарства. Опубліковано твори Василя Омеляненка, що зберігаються в Національному музеї-заповіднику українського гончарства, Національному музеї декоративного мистецтва України, Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, а також у приватних колекціях. Альбом є першою в історії Української Держави фундаментальною публікацією матеріалів про майстра народного мистецтва. Видання продовжує довготривалий Національний науково-видавничий проєкт «Гончарна спадщина України XVII– XX століть» у 70 книгах. Його метою є наукове вивчення, введення в науковий обіг і популяризація досягнень українського гончарства, інтеграція гончарної спадщини України у світовий культурний процес.

Про унікальну мистецьку подію України – II Міжнародне Бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873–1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Великобританії, Данії, Ізраїлю, Литви, Малайзії, Туреччини, України, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2020 – березня 2021 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.

Про симпозіум монументальної кераміки «Вогонь запеклих не пече» − унікальну мистецьку подію в Україні 2024 року. Провідні українські художники-керамісти – Юрій Войтович (Малютянка, Київщина), Інна Гуржій (Полтава), Андрій Ільїнський (Київ), Юрій Мирко (Опішне–Київ), Тетяна Павлишин (Львів), Сергій Радько (Межиріч, Черкащина), Яна Петрова (Межиріч, Черкащина) – виготовили 7 велетенських (близько 5 м) глиняних творів, які вивищують національне глиномислення на сутнісно новий рівень художнього осмислення рідної ДержавоТворчості та втілюють тему героїчної боротьби українського народу з російськими загарбниками. Скульптури продовжили серію тематичних локацій найбільшої на європейських обширах Національної галереї монументальної глиняної скульптури просто неба. У фундаментальному науковому альбомі-каталозі подано відомості про учасників симпозіуму, каталог і анотації творів, фотолітопис подій, прес-бібліографію та інші матеріали, важливі для осмислення виняткового мистецького явища. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду. Видання продовжує академічну керамологічну серію «УКРАЇНА ГОНЧАРНА», що знайомить читачів із творчістю учасників національних і міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.

Дана книга – своєрідне продовження книги “Леонід Назарчук: “Що було, те пройшло, і нема вороття…” (шкільні щоденникові записи та студентські літературні твори)”, що побачила світ 2019 року. У ній читачі знайдуть відповіді на запитання, які виникли в них після прочитання попередньої книги: хто ж був прообразом тієї чарівної і загадкової Галі Шпак? хто ж в реальності була та дівчина, яку покохав 70 років тому, далекого вже 1953 року, десятикласник Леонід Назарчук і якій присвячені численні рядки його творів із “Циклу перших поезій”?

Уперше винесено щоденникові записи та літературні твори, що належать перу Леоніда Назарчука (1936-1988). Він уродженець села Малі Будища, розташованого на північних околицях славнозвісного гончарного містечка Опішного, син знаної далеко за межами України малювальниці гончарних виробів Мотрони Савівни Назарчук (у дівоцтві – Каші). Подано матеріали зі шкільного щоденника Леоніда Назарчука – періоду його навчання у 8-10 класах Опішнянської середньої школи, та оповідання й вірші студентських років, пов’язаних із Харківським авіаційним інститутом.

Про унікальну мистецьку подію України – Міжнародне БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського, започатковану 2017 року, як Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв та на пошанування одного з її засновників і першообраного ректора, найхаризматичнішої постаті українського мистецтва першої половини ХХ століття – Василя Григоровича Кричевського (1873-1952). На виставці було представлено творчість молодих і знаних у світі керамістів Бразилії, Домініканської Республіки, Єгипту, Латвії, Республіки Білорусь, США, Туреччини, України, Хорватії, Японії, які презентували свої твори, виготовлені впродовж лютого 2018 – березня 2019 року. У каталозі подано відомості про учасників, фото та анотації експонованих творів. Видання продовжує академічну керамологічну серію “УКРАЇНА ГОНЧАРНА”, що знайомить читачів із творчістю учасників національних та міжнародних керамологічних виставок, конкурсів, симпозіумів.

За архівними матеріалами та спогадами старожилів, висвітлено маловідомі події селянських самосудів 1927 та 1933 років, які відбувалися в одному з гончарних осередків – селі Малі Будища Опішнянського району (Полтавщина). Особливістю описаних епізодів було те, що їх учасниками як потерпілі, обвинувачені й свідки виступали особи, причетні до місцевого гончарства.

Про побутування назви гончарної столиці України – містечка Опішного – за російськогоколоніального режиму впродовж другої чверті ХVІІІ – початку ХХ століття. За літературнимий архівними джерелами відтворено особливості русифікації ойконіма та його автентичногофункціонування серед автохтонного населення.