Бібліотека української керамології

Черговий том Національного наукового щорічника «Українська керамологія» містить унікальні матеріали щодо персоналій українського гончарства. У статтях провідних українських учених досліджено історію й актуальну проблематику українського гончарства через пізнання невідомих сторінок життя й творчості мистців кераміки. З’ясовано вплив соціуму, політичних концепцій, ідеологем на формування й суспільну реалізацію творчих особистостей.Для керамологів, істориків, мистецтвознавців, художників-керамістів, викладачів навчальних закладів мистецького спрямування, усіх, хто цікавиться культурною спадщиною України

Монографію присвячено історії української фольклористики в керамологічному аспекті знайдавніших часів до початку ХХІ століття. Накопичення фактажної бази керамологічних студійпочалося саме з фольклорних матеріалів – міфологічних легенд, казок, переказів, бувальщин,пісень, приказок і прислів’їв про гончарів і горшковозів, гончарні сировину й вироби, торгівлюними та їхнє застосування, з описів календарних, родинних та оказійних обрядів, магічних практик,вірувань і повір’їв, де фігурували глиняні вироби чи були задіяні гончарі. Виявлено елементигончарського фольклору в джерелах ХІ – кінця ХVІІІ століття, показано збирання гончарськогофольклору в першій половині ХІХ століття, основні тенденції розвитку української керамологічноїнауки в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття, піднесення української керамологіїв першій половині ХХ століття, діаспорні дослідження керамологічної проблематики, студіюваннягончарської проблематики в другій половині ХХ століття, сучасні наукові дослідженнягончарства як явища духовної культури. Наведено біографічні довідки про фольклористів,етнографів, керамологів, діячів культури, які фіксували й досліджували гончарський фольклор,охарактеризовано їхній внесок у формування фольклористичних джерел керамології, які маютьзначний пізнавальний потенціал.

У другому томі дванадцятої книги Національного наукового щорічника «Українськакерамологія» подано матеріали Національного наукового філософсько-керамологічногосимпозіуму «Естетика буття. Діалоги епох і культур». Метою його проведення був розвиток наукипро чуттєве пізнання світу, вивчення природи естетичної свідомості, актуалізація філософськихстудій мистецтва, обговорення сучасних проблем філософії, естетики й керамології.Частину матеріалів присвячено 90-річчю від дня народження філософа й керамолога,доктора філософських наук, професора Леоніда Сморжа (1927–2009).

Унікальна збірка керамологічних джерел і наукових студій з історії гончарства села Дибинці – провідного гончарного осередку Київщини. Опубліковано цехову книгу гончарів 1744–1817 років з аналізом архівних документів; історичні розвідки з історії гончарського цеху XVIII століття та релігійного братства 1779–1909 років. Подано фрагменти студій 1862, 1912, 2014 років та новітнє дослідження гончарного мистецтва Дибинців кінця XVIII – початку ХХІ століття. Видання доповнено фотоматеріалами архівних документів, виробів дибинецьких гончарів, сучасними краєвидами славетного села.

Кераміка для більшості археологічних культур є домінуючим типом знахідок. ЇЇ дослідження займає багато часу, однак кінцевий результат керамологічних досліджень зазвичай перевершує всі очікування, адже вона містить у собі надзвичайно багату історичну інформацію. Глиняні вироби є надійним джерелом для датування пам’яток. Їх аналіз дозволяє виокремити місцеве виробництво й імпортовані речі, з’ясувати шляхи обміну між окремими населеними пунктами й навіть територіями. Задля того, щоб кераміка стала надійним історичним джерелом, необхідно знати й вміти працювати з нею. У першому випуску матеріалів Археолого-керамологічної літньої академії в Опішному узагальнено практичний досвід опрацювання археологічної кераміки в польових і камеральних умовах. Оскільки в українській археологічній керамології відсутні чіткі загальні методичні засади, опубліковані в спеціальній роботі, пропоновані методичні рекомендації покликані частково заповнити лакуну в цьому питанні. У виданні охарактеризовано важливі етапи первинної обробки кераміки в польових умовах (фіксація, миття, шифрування, складання польового опису, пакування й транспортування, реставраційно-консерваційні заходи, графічне документування).

Перше в українській керамології комплексне дослідження розвитку гончарного шкільництва в місті Кам’янець-Подільський упродовж першої третини ХХ століття. За архівними й літературними джерелами, польовими матеріалами проаналізовано передумови заснування, основні напрямки діяльності, учнівський склад, навчальні програми, технологічні аспекти опанування гончарства, етнопедагогічні засади функціонування й персоналії викладачів різночасових навчальних закладів: Кам’янець-Подільських рисувальних класів (1905–1908); Кам’янець-Подільської художньо-ремісничої навчальної майстерні (1908–1919); Кам’янець-Подільської художньо-промислової професійної школи імені Григорія Сковороди (1919–1933). Відтворено унікальну в межах України систему комплексного формування творчого майстра, що передбачала практику у виробничих майстернях, участь в етнографічних експедиціях і фахових гуртках, видавничу, музейну й виставкову діяльність. З’ясовано визначальну роль керівників гончарних навчальних закладів в успадкуванні й передачі професійних знань (В’ячеслав Розвадовський, Микола Роот, Володимир Гагенмейстер). Вивчено трагічні сторінки історії, пов’язані зі знищенням російською окупаційною владою цього самобутнього осередку збереження, розвитку й популяризації народного мистецтва. Опубліковано унікальні архівні й керамологічні матеріали гончарних шкіл Кам’янця-Подільського.

Дослідження присвячене виявленню гончарного коду в українському фольклорі; вивченню різножанрових народнопоетичних творів з елементами й сюжетами гончарської тематики як культурного тексту; реконструкції міфо-ритуальних і семіотичних функцій гончарства і глиняних виробів; показу комплексного, багатоаспектного представлення гончарства в традиційній культурі українців. У монографії визначено елементи концептосфери, висвітлено ґенезу та формування мотивної структури в площині «образного поля» гончарського фольклору; охарактеризовано специфіку фольклору гончарів, загальні змістово-формальні й функціональні закономірності жанрового явища; досліджено гончарні виміри дитячого фольклору, його жанрової специфіки, вербальних та естетичних кодів, функціональних принципів; розкрито символічний аспект кераміки в малих формах фольклору; реконструйовано функції й семантику глиняних виробів у календарно-обрядовій творчості.

Монографія є першим вітчизняним дослідженням систематизації знань і досягнень української та зарубіжної науки в галузі збереження, консервації та реставрації кераміки, яке базується на практичному досвіді та опрацюванні значного масиву бібліографічних джерел. Описано фізико технологічні властивості виробів, детально проаналізовано види й причини їх руйнування, охарактеризовано реставраційні матеріали та їх застосування в різні історичні періоди. Окреслено чіткий науковий підхід щодо збереження гончарної спадщини. Сформульовано принципи, а також морально-етичні норми консервації та реставрації кераміки.

У монографії досліджено вплив Полтавського губернського земства на гончарний промисел Полтавщини впродовж 1876-1919 років. Охарактеризовано наявні джерела й літературу з проблематики дослідження; засоби впливу земства на поліпшення технічного й технологічного процесів, художньої досконалості виробів; проаналізовано основні напрями діяльності земства з підтримки промислу; з’ясовано роль і місце земських гончарних навчальних закладів у вирішенні актуальних проблем промислу; досліджено заходи щодо популяризації та збуту глиняних виробів через кустарні склади, виставкову діяльність на території регіону, держави й на міжнародних ринках.

У словнику подано коротку інформацію про сучасних українських керамологів, у тому числі відомості про їх керамологічну спеціалізацію, час і місце народження, освіту, науковий ступінь, учене звання, захищену дисертацію, основні наукові праці, головні напрямки наукових досліджень, громадську діяльність, службову й домашню адреси, телефони, факси, електронну пошту. Подано також фото вчених, препринти обкладинок їх монографій, каталогів, альбомів; бібліографічні описи наявних публікацій біографічного характеру про авторів.