Бібліотека української керамології

Монографія є першим комплексним дослідженням української народної гри “Крем’яхи”, а також подібних ігор народів світу. Керамологічні, археологічні, етнографічні та інші джерела дозволили охарактеризувати різновиди гри, її еволюцію й причини зникнення, відображення теми в мистецтві й художній літературі, вивчити застосування крем’яхів у культово-релігійній обрядовості.

Розглядаються ключові аспекти розвитку української культурної керамології, окреслені періоди та з”ясовано, які публікації присвячені кожному періодові становлення української культурної керамології протягом перших 20 років ХХ століття

Узагальнено інформацію про способи (оптовий і роздрібний) та форми (роздрібний продаж чи обмін самим гончарем, оптовий збут посередникам) продажу глиняного посуду гончарів Харківської губернії в другій половині ХІХ ст.; окреслено ареали збуту; зазначено оптові та роздрібні ціни на товар.

Монографію присвячено реконструкції гончарства населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Здійснено огляд історії дослідження поселенських і поховальних пам’яток. Аналіз і узагальнення матеріалів, у поєднанні з комплексним застосуванням методів техніко-природничих наук, експериментального моделювання, етноархеології, дозволили реконструювати технологію виготовлення глиняного посуду, з’ясувати його асортименті призначення.

Гончарство – це Боже Одкровення людській цивілізації, стверджує автор. Уперше в народознавчій літературі він узагальнює міфологічні уявлення про гончарів, розповідає про роль глини в житті українського народу, про гончарні цехи, професійні свята майстрів, святих – патронів гончарного ремесла, звичаї гончарування і продажу гончарних виробів, самобутню гончарську метрологію, домашній побут гончарів, символічну роль посуду, традиційні правила поводження з ним та використання в родинній і календарній обрядовості, народній медицині, замовляннях і ворожінні, магічній практиці.