Бібліотека української керамології

Проаналізовано малі епіграфічні написи на глиняних виробах Михайла Китриша. Написи за змістом розподілені за кількома основними групами. Визначено способи і місця нанесення написів на вироби. Простежено зміну написів у часовому розрізі. Акцентовано увагу на важливості дослідження малих епіграфічних написів, як для епіграфіки так і для керамології та суміжних дисциплін.

Розглядаються ключові аспекти розвитку української культурної керамології, окреслені періоди та з”ясовано, які публікації присвячені кожному періодові становлення української культурної керамології протягом перших 20 років ХХ століття

Спираючись на праці дослідників народної української культури середини ХІХ – початку ХХ ст., застосовуючи власні етнографічні матеріали, авторка аналізує використання глиняних виробів у процесі лікування в українському знахарстві “соняшниці”. З”ясовує історію вивчення питання, зазначує місця та час фіксування інформації, охарактеризовує регіональну специфіку лікування хвороби, робить спробу пошуку її аналогу в офіційній медицині, закцентовує увагу на раціональності застосування глиняних виробів.

Розглядається оптовий спосіб збуту глиняних виробів опішнянських гончарів скупникам, які займалися подальшим перепродажем товару на Півдні. Дослідження охоплює часовий проміжок від останньої чверті ХІХ до першої третини ХХстоліття.

Узагальнено інформацію про способи (оптовий і роздрібний) та форми (роздрібний продаж чи обмін самим гончарем, оптовий збут посередникам) продажу глиняного посуду гончарів Харківської губернії в другій половині ХІХ ст.; окреслено ареали збуту; зазначено оптові та роздрібні ціни на товар.