Бібліотека української керамології

У словнику подано коротку інформацію про сучасних українських керамологів, у тому числі відомості про їх керамологічну спеціалізацію, час і місце народження, освіту, науковий ступінь, учене звання, захищену дисертацію, основні наукові праці, головні напрямки наукових досліджень, громадську діяльність, службову й домашню адреси, телефони, факси, електронну пошту. Подано також фото вчених, препринти обкладинок їх монографій, каталогів, альбомів; бібліографічні описи наявних публікацій біографічного характеру про авторів.

Монографія є першим в українській керамології комплексним дослідженням малих осередків гончарства. В її основу покладено матеріали, зібрані автором у польових керамологічних експедиціях, у бібліотеках та архівах упродовж 1994-2005 років. Наукова праця відтворює історичний розвиток гончарних осередків, що знаходяться в Зіньківському районі Полтавської області, на північ від гончарської столиці України – Опішного, а саме – Безруків, Глинського, Лазьків, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки. Відтворено місцеву технологію виготовлення глиняних виробів та способи їх збуту, професійні звичаї гончарів. Повернено із забуття десятки імен місцевих майстрів.

Наукове дослідження відтворює історичні шляхи розвитку гончарних центрів, що знаходяться в Зіньківському районі Полтавської області, поблизу Опішного, а саме – Глинського, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки. Словникові статті подають відомості про гончарів цих осередків від 1850-х років ХІХ ст. до наших днів із зазначенням дат і місць народження та смерті майстрів, їх короткого родоводу, життєпису, гончарської спеціалізації, асортименту виробів та місць їх збуту тощо.

У класичній спадщині українського народного мистецтва почесне місце належить кераміці Покуття, в якій виділяються три яскраві осередки: Коломия, Пистинь та Косів.

В книзі йдеться про зародження та розвиток художньо-стильових особливостей яскравої галузі українського керамічного мистецтва – пічні кахлі та окремі види облицювальної кераміки періоду ІХ – ХІХ століть, які створювалися здебільшого міськими (цеховими) ремісниками

Уперше в українській керамології на основі опублікованих джерел і польових керамологічних студій з’ясовано специфіку використання глини й глиняного посуду в народній медицині українців упродовж ХІХ – початку ХХІ століття. Проаналізовано народні способи приготування лікарських засобів у глиняному посуді; визначено асортимент посуду для проведення лікувальних процедур у домашніх умовах; узагальнено відомості про використання глиняного посуду в знахарстві під час магічного зцілення від хвороб та в господарських захисних звичаях і обрядах, пов’язаних із тваринництвом; досліджено побутування глиняних оберегів в українській традиційно-побутовій культурі.

Монографія є першим комплексним дослідженням гончарства Слобідської України другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття. В її основу покладено матеріали, зібрані автором у польових керамологічних експедиціях упродовж 2001-2004 років

Дослідження сучасного українського вченого – керамолога, археолога, історика й музеолога – є першим у нашій країні монографічним вивченням термінології, типології, технології виготовлення, особливостей форм і декору люльок, віднайдених у Полтавщині. Воно також містить екскурс у історію поширення тютюнництва на дослідженій території, схему опису люльок, прислів’я та приказки зі згадками про вироби для тютюнопаління

Монографія є першим спеціалізованим дослідженням ремонту глиняного посуду на теренах України й суміжних країн. Керамологічні, археологічні й етнографічні джерела дозволили вивчити це унікальне явище традиційно-побутової культури від найдавніших часів до сьогодення. Комплексно охарактеризовано види ремонтування, особливості їх еволюції й причини зникнення, відображення теми у фольклорі й художніх творах. У додатках подано практичні поради щодо ремонту глиняних виробів.

Монографія є першим комплексним дослідженням української народної гри “Крем’яхи”, а також подібних ігор народів світу. Керамологічні, археологічні, етнографічні та інші джерела дозволили охарактеризувати різновиди гри, її еволюцію й причини зникнення, відображення теми в мистецтві й художній літературі, вивчити застосування крем’яхів у культово-релігійній обрядовості.