Бібліотека української керамології

Наукове дослідження відтворює історичні шляхи розвитку гончарних центрів, що знаходяться в Зіньківському районі Полтавської області, поблизу Опішного, а саме – Глинського, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки. Словникові статті подають відомості про гончарів цих осередків від 1850-х років ХІХ ст. до наших днів із зазначенням дат і місць народження та смерті майстрів, їх короткого родоводу, життєпису, гончарської спеціалізації, асортименту виробів та місць їх збуту тощо.

У класичній спадщині українського народного мистецтва почесне місце належить кераміці Покуття, в якій виділяються три яскраві осередки: Коломия, Пистинь та Косів.

В книзі йдеться про зародження та розвиток художньо-стильових особливостей яскравої галузі українського керамічного мистецтва – пічні кахлі та окремі види облицювальної кераміки періоду ІХ – ХІХ століть, які створювалися здебільшого міськими (цеховими) ремісниками

Уперше в українській керамології на основі опублікованих джерел і польових керамологічних студій з’ясовано специфіку використання глини й глиняного посуду в народній медицині українців упродовж ХІХ – початку ХХІ століття. Проаналізовано народні способи приготування лікарських засобів у глиняному посуді; визначено асортимент посуду для проведення лікувальних процедур у домашніх умовах; узагальнено відомості про використання глиняного посуду в знахарстві під час магічного зцілення від хвороб та в господарських захисних звичаях і обрядах, пов’язаних із тваринництвом; досліджено побутування глиняних оберегів в українській традиційно-побутовій культурі.

Монографія є першим комплексним дослідженням гончарства Слобідської України другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття. В її основу покладено матеріали, зібрані автором у польових керамологічних експедиціях упродовж 2001-2004 років

Дослідження сучасного українського вченого – керамолога, археолога, історика й музеолога – є першим у нашій країні монографічним вивченням термінології, типології, технології виготовлення, особливостей форм і декору люльок, віднайдених у Полтавщині. Воно також містить екскурс у історію поширення тютюнництва на дослідженій території, схему опису люльок, прислів’я та приказки зі згадками про вироби для тютюнопаління

Про особисте життя майстра глиняної декоративної скульптури, Василя Омеляненка із селища Опішне Полтавської області. За основу статті взято спогади 2012-2017 років

Стаття присвячена діяльності Полтаського губернського земства з підтримки вогнетривкого будівництва. Розглядаються заходи органів місцевого самоврядування з розвитку черепичного виробництва

Розглянуто особливості продукції полтавських гончарів XVIII ст. Зокрема, проаналізовано форму та декорування горщиків. Видалені морфологічні типи, переважаючі орнаментальні схеми. З”ясовано, що на сьогодні особливостями полтавського посуду слід вважати: теракотові посудини із приземкуватим округлим тулубом, невисокими вінцями, прикрашені мальовкою типовими орнаментальними схемами, які включають лінії, кривульки, “пальчики”, “гребінці”, “гачок”, “ляпки”, крапки

Стаття присвячена діяльності Полтавського губернського земства по збереженню глиняних ресурсів краю, аналізуються вирішення питань земськими місцевими органами самоврядування, приватними господарствами щодо організації вогнетривкого будівництва, вивчаються окремі напрями в реалізації комплексних заходів з виготовлення черепиці й цегли як складових гончарства.